Практична функція макроекономіки.

Содержание

Тема 1 Макроекономіка як наука

§ 1.1. Практична функція макроекономіки.

1.2. Об'єкт та предмет макроекономіки.

1.3. Методологія макроекономіки.



1.4. Наукові школи макроекономіки

Тема 2 Макроекономічні показники в системі національних рахунків

§ 2.1. Система національних рахунків як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва.

2.2. Показники результатів економічної діяльності країни.

2.3. Методи обчислення ВВП та національного доходу

2.4. Номінальний та реальний ВВП.

Тема 3 Ринок праці

§ 3.1. Зайнятість і безробіття

3.2. Механізм функціонування ринку праці

3.3. Чинники, що впливають на безробіття

3.4. Втрати від безробіття

Тема 4 Товарний ринок

§ 4.1. Сукупний попит

4.2. Сукупна пропозиція

4.3. Модель AD-AS як базова модель економічної рівноваги

Тема 5 Грошовий ринок

§ 5.1. Пропозиція грошей

5.2. Попит на гроші

5.3. Механізм грошового ринку

5.4. Процентна ставка

Тема 6 Інфляційний механізм

§ 6.1. Сутність і види інфляції

6.2. Причини та наслідки інфляції

6.3. Інфляція та безробіття

Тема 7 Споживання домогосподарств

§ 7.1. Доходи домогосподарств

7.2. Кейнсіанська функція споживання

7.3. Функції споживання з урахуванням фактора часу

Тема 8

Тема 9 Сукупні витрати і ВВП

§ 9.1. Сукупні витрати і рівноважний ВВП

9.2. Мультиплікатор витрат

9.3. Сукупні витрати і потенційний ВВП

Тема 10

Тема 11 Держава в системі макроекономічного регулювання

§ 11.1 Роль держави в економічному кругообігу

11.2. Вплив держави на економічну рівновагу

11.3. Стабілізаційна політика

11.4. Полеміка навколо стабілізаційної політики

Тема 12 Зовнішньоекономічна діяльність

§ 12.1. Національна економіка з урахуванням решти світу

12.2. Платіжний баланс

12.3. Валютний курс

Тема 1. Макроекономіка як наука

1.1. Практична функція макроекономіки.

1.2. Об'єкт та предмет макроекономіки.

1.3. Методологія макроекономіки.



1.4. Наукові школи макроекономіки

Практична функція макроекономіки.

Зрозуміти роль макроекономіки в суспільстві означає з'ясувати її практичні функцію. В її основі лежить фундаментальна суперечність суспільства: суперечність між матеріальними потребами людей і економічними ресурсами, які слугують засобами для задоволення цих потреб. Суть цієї суперечності полягає у тому, що матеріальні потреби людей безмежні, а економічні ресурсі, необхідні для їх задоволення, - обмежені. Особливістю макроекономіки є те, що цю суперечність вона розглядає з позиції не окремих економічних суб'єктів, а економіки країни в цілому.

Матеріальні потреби - це бажання людей щодо придбання і використання різних товарів і послуг, які приносять їм користь.

Рівень задоволення матеріальних потреб залежить від економічних ресурсів, якими володіє суспільство. Під економічними ресурсами розуміються усі природні, людські і вироблені людиною ресурси, що можуть використовуватися для виробництва товарів і послуг. Всі економічні ресурси поділяють на дві групи:

1. матеріальні ресурси - земля (сировинні ресурси) і капітал;

2. людські ресурси - праця і підприємницькі здібності.

Земля як природний ресурс -це всі дари природи, які застосовуються в процесі виробництва товарів та послуг.

Слід розрізняти реальний (фізичний) капітал і фінансовий (грошовий) капітал. Реальний капітал - це матеріальні ресурси, що охоплюють виробничі засоби, які є невід'ємними елементами процесу виробництва товарів та послуг. Фінансовий капітал -це фінансові активи (позички, акції, облігації, та інші цінні папери), які є не засобами виробництва, а інструментами вкладання коштів у створення реального капітала. Тому фінансовий капітал не відноситься до економічних ресурсів.

Основним економічним ресурсом є праця, яка являє собою сукупність фізичних і розумових здібностей людини, що застосовуються у процесі виробництва товарів і послуг.

Загальною властивістю економічних ресурсів є їх відносна обмеженість. Отже, в умовах обмеженості ресурсів і безмежності потреб зростання ефективності економіки є єдиним способом підвищення рівня задоволення матеріальних потреб. Звідси випливає практична функція макроекономіки. Вона полягає в тому, щоб продукувати такі знання, які здатні озброювати людей спроможністю підвищувати ефективність економіки і на цій основі досягати зростання рівня задоволення своїх матеріальних потреб.

Ефективність економіки - це відношення між її результатами і витратами. Результати функціонування економіки визначаються кількістю вироблених товарів і послуг, а витрати економіки - кількістю ресурсів, використаних в процесі їх виробництва. Якщо кількість товарів і послуг зростає швидше, ніж кількість використаних ресурсів, то це є свідченням підвищення ефективності економіки. І навпаки.

Існує багато способів підвищення ефективності економіки. На макрорівні їх можна об'єднати за трьома напрямами:

Забезпечення повної зайнятості ресурсів. Під повною зайнятістю розуміють використання всіх наявних для виробництва ресурсів. Тому для забезпечення повної зайнятості працездатне населення не повинно вимушено залишатися без роботи, не повинні простоювати машини та устаткування або або не використовуватися орні землі. Неповна зайнятість ресурсів викликає певні втрати для економіки і знижує її ефективність. І навпаки, найбільша ефективність економіки досягається за умов забезпечення повної зайнятості.

Оптимізація розподілу наявних ресурсів. Для максимізації рівня ефективності економіки обмежені ресурси мають бути розподілені пропорційно до структури матеріальних потреб. Це передбачає оптимізацію їх розподілу між виробництвом окремих видів продукції, а також між виробництвом споживчих та інвестиційних товарів. У першому випадку найвища ефективність економіки забезпечується за умови досягнення рівноваги між попитом і пропозицією, яка унеможливлює виникнення перевиробництва одних товарів і послуг та недовиробництво інших. У другому випадку найвища ефективність економіки досягається за умов, якщо забезпечується раціональне співвідношення між поточними і перспективними потребами суспільства, тобто коли правильно вирішується альтернатива: "більше сьогодні і менше потім" або "менше сьогодні і більше потім".

Підвищення продуктивності ресурсів. Співвідношення між результатами і витратами економіки залежить від продуктивності ресурсів: продуктивності праці і продуктивності капіталу. При зростання продуктивності ресурсів збільшується кількість вироблених товарів і послуг в розрахунку на одиницю відповідного ресурсу.


5715116976233339.html
5715156465230435.html
    PR.RU™